Втома від війни: підпали авто ТЦК, втечі за кордон і протест проти мобілізації
Напередодні інавгурації Дональда Трампа у світовій спільноті активізувалися дискусії щодо можливих шляхів врегулювання війни в Україні. Водночас всередині країни загострюються соціальні виклики, пов’язані з мобілізацією, протестними настроями та демографічною кризою.
Одним із символів протесту проти мобілізації стали підпали автомобілів працівників територіальних центрів комплектування (ТЦК). За даними відкритих джерел, у 2024 році було зафіксовано 341 такий інцидент.За даними Служби безпеки України (СБУ), з травня спостерігається суттєве зростання підпалів, причому тільки частину виконавців цих злочинів завербували російські спецслужби через інтернет та соціальні мережі, а інші коїли злочини за власними поглядами. Серед затриманих понад 160 осіб, багато з яких — підлітки. Попри зусилля силових структур пояснити громадськості методи роботи ворога, ситуація залишається складною. Підпали стали одним із проявів глибокого розколу у суспільстві та викликом для української влади.
Іншою гострою проблемою став масовий виїзд чоловіків призовного віку за межі України. За даними із мережі, дедалі більше молодих людей залишають країну, побоюючись зниження мобілізаційного віку чи відправки на фронт у небезпечних ролях. Це викликає демографічну кризу, адже найбільш активна частина населення виїжджає, залишаючи прогалини в робочій силі. Щодня західний кордон України перетинають приблизно 6 тис чоловіків призовного віку. Більшість з них — водії вантажних перевезень, особи з інвалідністю, багатодітні батьки та інші категорії, яким дозволено виїзд за законодавством. Друга категорія людей, які не бажають залишатися в Україні - це спортсмени, працівники культури чи військові, які знаходяться за кордоном по службовим обов'язкам. За даними Міністерства молоді та спорту України, станом на лютий 2024 року 317 спортсменів, тренерів та представників спортивного персоналу не повернулися з-за кордону у дозволені терміни. Щомісяця близько 12 українських військових тікають із навчальних таборів у Польщі, використовуючи відрядження для уникнення повернення на фронт. Крім того, у 2024 році зафіксовано випадки, коли українські військовослужбовці, відправлені на навчання за кордон, зокрема до Франції, не повернулися до України, фактично дезертуючи. Наразі наявні соціологічні дослідження показують, що українське суспільство дедалі частіше висловлює готовність до непопулярних рішень, включно з обговоренням територіальних поступок чи домовленостей із країною-агресором. Люди, виснажені війною, шукають шляхів до її завершення, навіть якщо це вимагає компромісів. Згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), частка українців, готових до територіальних поступок заради досягнення миру, поступово зростає. Якщо у травні 2023 року лише 10% респондентів висловлювали таку готовність, то до кінця 2023 року цей показник зріс до 19%. У лютому 2024 року він досяг 26%, а у травні 2024 року — 32%. Станом на грудень 2024 року, частка українців, готових до територіальних поступок, зросла до 38%. Таким чином, у той час як Офіс Президента наголошує на справедливому мирі без поступок ворогу, реальність демонструє зростання втоми населення від війни. Підпали автомобілів, виїзд чоловіків за кордон та протестні настрої є чіткими ознаками цієї кризи. Україна стикається з глибоким розривом між державними інтересами та суспільними настроями, що вимагає комплексного підходу для подолання викликів війни та збереження єдності нації.