Євроінтеграційні прагнення України стикаються з новими хвилями скептицизму

Євроінтеграційні прагнення України, що тривалий час були рушійною силою внутрішніх реформ та зовнішньої політики, зіткнулися з новою хвилею скептицизму з боку деяких західних політиків. 

Зокрема, кандидат у президенти Польщі від опозиції Кароль Навроцький заявив, що не бачить Україну серед майбутніх членів Європейського Союзу та НАТО. Він підкреслив, що до вирішення важливих цивілізаційних питань, зокрема суперечки між Польщею та Україною щодо подій на Волині, інтеграція України в євроатлантичні структури неможлива.   "Держава, яка не здатна взяти на себе відповідальність за своє історичне минуле, не повинна розраховувати на членство в міжнародних альянсах", - зазначив Навроцький. Подібні настрої висловлюють і інші європейські лідери. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не блокуватиме шлях України до ЄС, однак негативно ставиться до її членства в НАТО. Крім того, під час зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі 3 грудня 2024 року голова МЗС Люксембургу Ксав’є Беттель висловився проти членства України в Північноатлантичному союзі. "Вважаю, що членство в НАТО знову принесе напруженість", - зазначив він. Подібні настрої висловив і обраний президент США Дональд Трамп, який в інтерв’ю оголосив сумніви щодо здатності України стати членом НАТО. Він вказав на попередню згоду всіх сторін, включаючи Росію та Захід, щодо неможливості членства Києва в цьому блоці. Трамп також звинуватив свого попередника Джо Байдена в бездіяльності, яка, на його думку, призвела до війни в Україні. Ці заяви відображають зростаючий песимізм щодо євроінтеграційних перспектив України. Попри значні зусилля, спрямовані на адаптацію національного законодавства до норм ЄС та проведення необхідних реформ, Україна стикається з низкою перешкод на шляху до членства в європейських та євроатлантичних структурах. Серед основних викликів можна виділити:

—  Історичні суперечки: Невирішені питання спільної історії з сусідніми країнами, зокрема події на Волині, ускладнюють політичний діалог та довіру між державами.

— Внутрішні реформи: Попри прогрес у впровадженні реформ, залишаються проблеми з корупцією, верховенством права та ефективністю державних інституцій, що викликає занепокоєння в європейських партнерів.

— Геополітичні фактори: Тиск з боку Росії та її вплив на окремі країни ЄС створюють додаткові перепони для інтеграції України в західні структури. Водночас, Україна продовжує активно працювати над виконанням вимог, необхідних для вступу до ЄС та НАТО. Зокрема, триває процес адаптації законодавства, реформування державних інституцій та впровадження європейських стандартів у різних сферах суспільного життя. Проте, завдяки наполегливій роботі та підтримці міжнародних партнерів, держава має можливість реалізувати свої прагнення та досягти бажаного.