Початок 2025-го: загострення на фронті, дефіцит кадрів у ЗСУ та хитка міжнародна підтримка
На початку 2025 року Україна стикається з низкою серйозних викликів, які охоплюють як військову, так і дипломатичну сфери. Загострення бойових дій у зоні конфлікту, кадровий дефіцит у ЗСУ та невизначеність у питанні міжнародної підтримки створюють серйозні загрози для стабільності та обороноздатності держави.
У Донецькій області російські війська ведуть інтенсивні наступальні дії, намагаючись захопити ключові маршрути постачання ЗСУ в напрямках Покровська, Мирнограда та траси на Костянтинівку. Окупанти уникають масштабних міських боїв, натомість прагнуть оточити стратегічно важливі населені пункти, поступово виснажуючи українські підрозділи. Наразі ця тактика не призводить до швидкого просування ворога, але створює додатковий тиск на українських захисників, які змушені реагувати на широкомасштабні маневри загарбників.
Паралельно загострення на фронті супроводжується дефіцитом живої сили. За словами депутата Верховної Ради Мар’яни Безуглої, спеціалістів Повітряних сил активно переводять до піхоти, скорочуючи мобільні вогневі групи та «оголюючи цілі регіони». Вона традиційно звинувачує у ситуації головнокомандувача Олександра Сирського, який нібито особисто дає такі розпорядження та винен у скрутній ситуації на Донбасі. За словами депутата, до піхоти відправляють техніків, механіків та інших фахівців. Паралельно у штаби набирають більше офіцерів.
Паралельно загострення на фронті супроводжується дефіцитом живої сили. За словами депутата Верховної Ради Мар’яни Безуглої, спеціалістів Повітряних сил активно переводять до піхоти, скорочуючи мобільні вогневі групи та «оголюючи цілі регіони». Вона традиційно звинувачує у ситуації головнокомандувача Олександра Сирського, який нібито особисто дає такі розпорядження та винен у скрутній ситуації на Донбасі. За словами депутата, до піхоти відправляють техніків, механіків та інших фахівців. Паралельно у штаби набирають більше офіцерів.
«Наразі з Повітряних сил, згідно з розпорядженнями Головнокомандувача ЗСУ Сирського, інтенсивно переправляють людей у піхоту: техніків, механіків, інших спеціалістів. Скорочують мобільні вогневі групи та оголюють цілі регіони...», — написала вона у своєму Telegram.
Нагадаємо, раніше вже повідомлялося, що до піхотних підрозділів також переводять медиків, зв’язківців та інших тилових спеціалістів. Після цього президент Володимир Зеленський особисто відреагував на ситуацію та підписав указ, яким заборонив залучати відповідних спеціалістів до бойових завдань.
Не менш скрутна ситуація складається й на дипломатичному рівні: у США експрезидент Дональд Трамп виступив із пропозицією укласти нову «велику домовленість» щодо України. Однак його ініціативи викликають сумніви через недостатню увагу до українських пріоритетів. У разі повернення Трампа до влади експерти прогнозують можливе скорочення обсягів військової допомоги, що ускладнить ситуацію для українських оборонців.
У Європі ситуація також є неоднозначною. У Німеччині, як повідомляє видання «Der Spiegel», канцлер Олаф Шольц відклав рішення про виділення додаткових 3 млрд євро на військову підтримку України. Канцелярія політика вважає, що вже запланованих 4 млрд євро на 2025 рік є достатньо, а також наголошує на можливості використання заморожених російських активів у рамках кредиту G7 обсягом 50 млрд доларів. Крім того, побоювання втратити підтримку виборців напередодні виборів стримують оголошення нових постачань зброї.
Водночас прем’єр Угорщини Віктор Орбан закликає до якнайшвидшого дипломатичного врегулювання конфлікту, аргументуючи це необхідністю зменшення ризиків для всієї Європи. У Франції також з'являються сигнали про можливе відтермінування участі в програмі спільних закупівель зброї.
Додатковим фактором невизначеності є критичні заяви у Європарламенті щодо відповідності України Копенгагенським критеріям для вступу в ЄС. Зокрема, депутат від Угорщини Вікторія Ференц звинуватила Україну в порушенні прав національних меншин, що може ускладнити перспективи євроінтеграції. Ці звинувачення можуть ускладнити перспективи євроінтеграції, яка залишається одним із ключових зовнішньополітичних пріоритетів Києва.
