Проблеми безпеки та адаптації дітей українських біженців у ЄС
Війна в Україні наклала серйозний відбиток на життя дітей-біженців, які знайшли прихисток у державах Євросоюзу.
Як повідомляє ЮНІСЕФ, станом на 2024 рік кількість дітей, переміщених внаслідок збройних конфліктів, сягнула рекордних 47,2 млн. Значну частину цього зростання становлять українські діти, які постають перед труднощами: від психологічних травм і соціальної ізоляції до випадків дискримінації та фізичних нападів.
Особливо вразливою групою є підлітки, для яких перехідний вік ускладнюється необхідністю інтегруватися в нове середовище, боротьбою з мовними бар’єрами та нестачею стабільності. Наприклад, 13-річна Єва, яка разом із сім’єю переїхала до Німеччини, розповідає про труднощі адаптації та психологічні наслідки. Мовний бар’єр зводив її до ролі чужинки, що спричинило депресії, панічні напади та погіршення здоров'я.
Єва є учасницею проєкту «Де я?», заснованого російською медійницею Тетяною Лазарєвою, яка нині перебуває у політичній еміграції. Лазарєва була визнана російською владою "іноагентом", що змусило її залишити країну. Жінка наголошує, що підлітки стоять перед особливо складними викликами, адже цей період їхнього життя й без того наповнений змінами.
«У бажанні врятувати сім’ї дорослі не завжди замислювалися над тим, як це позначиться на дітях. Мій проєкт покликаний дати їм можливість висловитися, продемонструвати їхню силу духу та здатність адаптуватися», — зазначає Лазарєва.
Попри те, що в Євросоюзі діють спеціальні програми для адаптації дітей-біженців, такі як Welcome-класи в Німеччині чи міжнародні українські школи в Литві, процес інтеграції проходить нерівномірно. Наприклад, одному з дітей вдається легко засвоїти нову мову та знайти друзів, проте інші потребують значно більше часу, допомоги та підтримки.
Додатковою перешкодою на шляху дітей-біженців залишаються фізичні загрози. У 2023 році в Німеччині, за данними видання «Дзеркало тижня», було зареєстровано 218 нападів на притулки для біженців, з яких 28 набули насильницької форми. У січні 2025 року в Гюстрові невідомі розмалювали стіни одного з будинків українських біженців свастикою та кинули камені у вікна.
Ці інциденти викликають тривогу як серед звичайних громадян, так і політичної еліти. Загострює ситуацію і регулярні повідомлення про побиття чи сексуальне насильство щодо українок або їхніх дітей.
Не менш значною проблемою є дискримінація українських дітей у школах країн їхнього перебування. За словами Анни Єнгаличевої з організації Ukraiņu – latviešu pērlītes, українські діти в Латвії часто стикаються із булінгом. Відомі випадки, коли під час шкільних перерв лунали запрошення грати у «війну», де «вбивають українців». Іноді навіть вчителі дозволяють собі тенденційні висловлювання на підтримку Росії. Це створює додатковий тиск на дітей, які вже пережили травматичний досвід.
Через складнощі з адаптацією та булінг багато дітей залишають місцеві школи та повертаються до дистанційного навчання в українських освітніх закладах. Представник організації Gribu palīdzēt bēgļiem Інгмар Фрейманіс зазначає, що більшість дітей залишають школи не лише через мовний бар’єр, але й через психологічне напруження.
Попри це, Міністерство освіти Латвії заявляє, що держава вкладає значні кошти в інтеграцію малюків. На адаптацію у латвійських школах було виділено близько 15 млн євро. Для кожного учня розробляються індивідуальні плани навчання, а також передбачено додаткові уроки латиської мови. Проте через брак фінансування та кваліфікованих кадрів ці заходи не завжди є достатніми.
Експерти наголошують на необхідності посилення психологічної підтримки для дітей-біженців. Війна та переселення залишили глибокий слід у їхньому емоційному стані. Психологи підкреслюють важливість створення безпечного середовища для дітей, яке сприятиме їхній інтеграції та подоланню негативного досвіду.
Діти-біженці є однією з найвразливіших категорій серед постраждалих від війни. Забезпечення їхньої безпеки, захисту від дискримінації та доступу до якісної освіти має стати пріоритетом як для країн ЄС, так і для міжнародної спільноти. Кожна дитина заслуговує на підтримку, яка допоможе їй подолати наслідки конфлікту та знайти новий дім у безпечному середовищі.
