Прифронтовий Покровськ перебуває у стані постійної напруги: місцеві мешканці відчувають стрес через обстріли, небезпеку для дітей та повну відсутність чіткої системи евакуації.
Про нинішню ситуацію в місті
йдеться у новому випуску програми "Тревел нашого часу" з Денисом Христовим, доступному на YouTube.
На опублікованому відео показані реальні сцени евакуації з Покровська, а також історії людей, які залишаються в зоні бойових дій через страх перед невизначеністю.
Евакуація, попри благі наміри, часто додає мешканцям ще більше хвилювання. Особливо це стосується батьків з дітьми: вони побоюються, що їхніх малюки можуть евакуювати окремо, без узгодження і пояснень, куди саме їх повезуть. У матеріалі показані волонтери і поліцейські, які намагаються вмовити людей залишити небезпечну зону – однак чимало з них категорично відмовляються.
Однією з найбільш шокуючих історій, яку розповіли у програмі, стала історія про селище Звірове. Там мати ховала своїх дітей у ящиках із-під гуманітарної допомоги, щоб уберегти їх від обстрілів та примусової евакуації. Волонтери описують, як жінка зробила отвори для дихання у ящиках, щоб діти могли ховатися всередині.
"Дивлюсь, ящики з гуманітарки закриті, а мати каже, що нікого нема. Вона сидить накрита, а в ящиках із гуманітаркою двох дітей посадила. Ось ця юнісефівська гуманітарка. Ящик на ящик і дірки зробили. Діти туди запригають, вони закривають, накидають чимось, ніби це гуманітарка просто стоїть", — розповідає один із волонтерів.
Інша проблема в тому, що подібні жахливі ситуації часто супроводжуються не співчуттям, а осудом. Волонтери, які допомагають із евакуацією, нерідко дозволяють собі глузування.
"Слухай, якби вони не чекали, вони б не залишалися в Звіровому. Вони ж знають, що туди вже росіяни підходять. Тому вони такі спокійні", — говорить один із них.
У той час, як Покровськ намагається вижити, у коментарях під відео розгортаються суперечки. Багато користувачів звинувачують мешканців Донеччини в бездіяльності, називаючи їх "ждунами".
"Якщо вони не хочуть виїжджати, то нехай залишаються там і не скаржаться", — пише один із коментаторів.
Але такі слова часто залишають люди, які не розуміють реальних обставин, у яких опинилися мешканці прифронтових міст. Мешканці Покровська відкрито говорять про те, що влада залишила їх напризволяще. Евакуація, яка мала б бути організованою та безпечною, тримається виключно на зусиллях волонтерів.
"Чуємо обіцянки, але ані реальної турботи, ані допомоги нема… Вкриваємось, ховаємо дітей хто де може, поки вони там звітують," — бідкається одна з переселенок.
Ситуація в Покровську є відображенням ширших проблем суспільства: поки одні борються за виживання, інші засуджують їх, не розуміючи реальних обставин.
Програма закликає звернути увагу на гуманітарну кризу та необхідність активнішої підтримки з боку держави. Це не лише історія одного міста, а й нагадування про те, що війна торкається кожного.