24 лютого 2025 року, у третю річницю початку повномасштабного вторгнення Росії, в іспанській Барселоні відбулася масштабна акція на підтримку України, яка зібрала понад 1700 учасників.
Як повідомляють закордонні медіа, акція розпочалася урочистою ходою з українською символікою: прапорами, свічками та банерами.
Учасники вимагали зміцнення санкційного тиску на Росію, розширення обсягів військово-гуманітарної допомоги для України, а також казали про стратегічне значення країни для безпеки всієї Європи.
Однак подія також виявила певні суперечності серед учасників. За даними журналістів, майже 95% опитаних висловилися за звільнення всіх українських територій, включно з Кримом і Донбасом. Водночас більшість уникала відповіді на запитання про свою готовність особисто взяти участь у бойових діях.
"Я ніколи не тримав зброю в руках і не служив в армії. Я не знаю, чи буду корисним на полі бою. Можливо, краще, щоб воювали ті, хто має досвід", – підкреслив один з учасників мітингу.
Попри це, багато хто наголошував, що допомагає країні іншими способами. Учасники акції підкреслювали важливість фінансової підтримки, волонтерства та інформаційної боротьби.
"Я регулярно доначу на армію, але воювати – це не моє. Думаю, моя фінансова допомога більш ефективна", – зазначив інший учасник.
Ця ситуація підкреслила певний розкол у поглядах серед українців: одні намагаються підтримувати країну доступними способами, інші ж обурюються через заклики до війни від тих, хто сам не бере в ній участі.
На тлі цього журналісти також звернули увагу на загальну втому від війни у суспільствах країн, що прийняли українських біженців. Наприклад, у Польщі рівень позитивного ставлення до українців знизився через політичні маніпуляції та соціальну напругу, пов’язану з міграцією.
Акція у Барселоні стала черговим прикладом глобальної солідарності з Україною, але водночас висвітлила глибокі внутрішні суперечності, які потребують відкритого обговорення.