Пам'ять має бути дієвою: що заважає навести лад на могилах героїв

Поширені в мережі фотографії занедбаних військових поховань знову порушили питання про відповідальність держави та місцевої влади за збереження пам’яті полеглих захисників України.

Днями в інформаційному просторі з’явилися світлини із кладовищами Херсона, Миколаєва, Запоріжжя, Києва та Київської області. На знімках окремі військові поховання мають ознаки неналежного догляду.

Поява таких матеріалів напередодні Дня пам’яті захисників України, який відзначають 29 серпня, є приводом для перевірки. Йдеться не про політичні вподобання чи публічні заяви, а про повагу до людей, які віддали життя за державу. Якщо пам’ять про полеглих має бути щирою, догляд за місцями їхнього поховання не повинен обмежуватися урочистими заходами у визначені дати.

Однією з ключових проблем тривалий час залишалася відсутність єдиного органу, який ніс би кінцеву відповідальність за організацію військових поховань. Особливо складними є випадки, коли загиблий захисник не має близьких родичів або не залишив заповіту. За таких обставин різні державні установи та органи місцевого самоврядування можуть перекладати відповідальність одне на одного.

Держава вже зробила важливий крок до впорядкування цієї сфери. 30 квітня 2026 року Верховна Рада ухвалила закон щодо місць поховання людей, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Документ передбачає єдині підходи до створення, утримання та охорони таких місць, а також визначає поняття «військове кладовище», «військове меморіальне кладовище», «почесне поховання» і «сектор військових поховань».

Місцева влада, військові адміністрації та профільні центральні органи мають узгодити стандарти утримання військових поховань, визначити відповідальних осіб і регулярно перевіряти дотримання встановлених вимог. Важливо також передбачити порядок догляду за могилами захисників, у яких немає родичів або чиї близькі не можуть самостійно опікуватися похованням.

Навіть поодинокі випадки занедбаності потребують оперативної реакції. Відповідальні органи мають перевіряти повідомлення про проблемні поховання, встановлювати причини неналежного стану та публічно інформувати про вжиті заходи. Такий підхід допоможе відокремити реальні випадки бездіяльності від неперевірених або маніпулятивних публікацій.

Пам’ять про полеглих — це не лише церемонії, меморіали та промови у визначені дати. Насамперед це постійна турбота про місця, де спочивають люди, які віддали життя за Україну. Не повинно бути ситуацій, коли одні захисники мають доглянуті меморіали, а могили інших заростають бур’яном.